МАЦЕРАТ – олійний екстракт рослин
Я дуже люблю створювати настоянки та олії самостійно – це куди цікавіше та веселіше, ніж купити готову роботу, тим більше, що якість деяких компонентів мені глибоко сумнівна. Олія забирає запах глибше, ніж спирт, хоч і зберігається менше. Результат здивує вас стійкістю та багатством натурального, не посиленого добавками та «хімією» аромату – а процес простий і принесе велике задоволення. Використовувати таку олію ви можете як інструмент ароматерапії, для створення дифузора, ароматизованої свічки, крема, мазі, мила; його можна додавати в тверді духи та помади, а також використовувати зовнішньо у чистому вигляді. Можна використовувати цей спосіб і для створення повноцінних олійних парфумів, комбінуючи різні трави, коріння та квіти. ✅Вам знадобляться:
– скляна (обов’язково скляна, і в жодному разі не пластикова!) банка з кришкою, що щільно загвинчується, або скляний флакон з щільною пробкою, світлого скла, з широким горлом.
– олія основи – це може бути олія солодкого мигдалю, виноградної кісточки, персикова, жожоба, оливкова, навіть соняшникова без запаху. Хтось рекомендує жожоба, тому що воно найдовше зберігається і не гірчить. Сучасні ароматерапевти зазвичай радять олію солодкого мигдалю або оливкову.
– рослини, з яких ми добуватимемо аромат. Важлива умова – вони мають власний запах! Умова дійсно важлива: деякі рослини дуже красиві, асоціюються візуально з чудовим ароматом, але, на жаль, запаху не мають. Ви можете настояти їх, але не отримаєте результату з ароматичної точки зору, або він буде дуже слабким. Те саме стосується висушених рослин: якщо у свіжому вигляді вони пахнуть, а сухі вже втратили аромат, але в якості користі ні.
Рослини можуть бути висушеними та потовченими у ступці (кавомолці), можуть бути трохи пом’ятими пальцями, квіти можна використовувати свіжими. Автори тут розходяться у думках. Але щільні матеріали (боби, цедру, насіння, хвойні пагони, бруньки) я б розчавлювала як мінімум для кращої віддачі аромату
– лійка для заливання олії в банку
– за бажанням – рицинова олія або рідкий вітамін Е, щоб додати трохи в кінці в якості консерванту. – пляшка або склянка з вузьким горлом, куди ви переллєте готову олію. Темного скла (коричневого, синього, бордового, бузкового, темно-зеленого). Вона має щільно закриватися. Найчастіше використовують лабораторні склянки темного скла.
– акуратність та терпіння =)

СОНЯЧНА ІНФУЗІЯ
Це мій улюблений метод, на мій погляд, він найбільш повно заряджає склад енергією, до того ж він простий і красивий, хоч і довгий. Отже, помістіть траву та/або інші компоненти в банку, залийте їх маслом так, щоб воно на 2-4 пальці перекривало рівень рослин. Але не більше ніж на 4 пальці (5 см)! Залишіть на 2-6 тижнів, щодня взбовтуючи, поки олія не насититься ароматом. Перевіряти можна за допомогою власного носа – чи є запах від олії, чи ще ні. Рослини, свіжозалиті олією, пахнути з-під неї не будуть!
Процідіть і налийте у пляшку темного скла для подальшого зберігання. На цій стадії можете додати консервант (див. вище), але зовсім крапельку, щоб не збити запах.
Відомо, що вода, налита в пляшку певного кольору, набуває певних лікувальних якостей, будучи виставлена ​​на сонці – це відкрив ще в 19-му столітті професор Е. Д. Беббіт. Тому, якщо ви шанувальник кольоротерапії, то цілком можете використовувати прозору банку відповідного кольору: рожеву, блакитну, світло-зелену, золотисто-жовту, бузкову тощо, залежно від того, які властивості у трави, що настоюється, і які цілі застосування олії. Це корисно, якщо олії будуть зрештою використовуватися для оздоровлення організму (наприклад, лікування застуди). Ну і просто красиво 🙂
ТЕПЛОВА МАЦЕРАЦІЯ
Це швидкий метод, який популярніший. Він складніший, та може бути небезпечний – якщо недоглянути, то вся олія буде зіпсована. Отже, аналогічно залийте трави маслом, і помістіть закриту банку у водяну баню на 1-1,5години (буває і 5годин) на повільний вогонь. Варіант – залити суміш в електройогуртницю, або помістити каструлю з травами, залитими олією, в духовку, за температури 40-60 градусів за Цельсієм, на той же час. Деякі ставлять у духовку саму банку, що, на мій погляд, досить сумнівна ідея… Далі – процідити, залити в посуд темного скла, додати консервант за бажанням, і зберігати в темному сухому місці.
До речі, при проціджуванні рекомендується “вичавити” промаслені рослини, за допомогою рук або марлі, щоб ні краплі дорогоцінного концентрату не пропало даремно! Пам’ятайте, що у вологій купці рослин ховається до третини настою!

Назва “мацерати” походить від французького слова “macérer”, що означає настоювати або пропускати через вимочування.

Основними оліями, які використовуються для мацерації, є оливкова олія, соняшникова олія, жожоба, виноградної кісточки, персикова та мигдальна олія. Кожна з цих олій має свої особливості, але загалом вони є гарними основами для мацератів.

Оливкова олія відома своїми зволожувальними властивостями та багатим складом жирних кислот, що допомагають підтримувати здоров’я шкіри та запобігають втраті вологи. Вона також має високий вміст антиоксидантів, які сприяють захисту шкіри від вільних радикалів.

Соняшникова олія має легку текстуру та швидко вбирається в шкіру. Вона також містить велику кількість вітаміну Е, який сприяє зволоженню та заспокоєнню шкіри. Соняшникова олія особливо підходить для мацерації трав, які мають в’язкі речовини або сильний аромат.

Мигдальна олія має багатий склад жирних кислот та вітамінів, що робить її ідеальним варіантом для мацерації. Вона зволожує шкіру, сприяє її пом’якшенню та живленню, а також може допомогти в боротьбі зі старінням шкіри.

Олія з персика є відмінним засобом для зволоження, пом’якшення і відновлення шкіри, а також для догляду за волоссям. Його властивості роблять його популярним компонентом в багатьох косметичних і засобах для догляду за шкірою.

Олія з виноградної кісточки має зволожуючі, антиоксидантні та заспокійливі властивості для шкіри. Він поліпшує еластичність шкіри і може надати додатковий захист від сонця.

Олія жожоба зволожує і живить шкіру, регулює виділення шкірного жиру, заспокоює запалення, захищає від зовнішніх факторів і підтримує здоров’я волосся.

Терміни зберігання мацератів залежать від використаних олій та рослинного матеріалу. В загальному, мацерати можна зберігати протягом 6-12 місяців. Важливо зберігати мацерати в темному і прохолодному місці, далеко від прямих сонячних променів, щоб уникнути окислення та погіршення якості олії.

Ось декілька ідей, які ви можете використовувати з мацератами:

1. Зволожуючий лосьйон для тіла: Змішайте мацерат з відповідною олією (наприклад, лавандовою або ромашковою) та додайте кілька крапель ефірного масла за вибором (наприклад, апельсинового або розмаринового). Отриману суміш можна використовувати як зволожуючий лосьйон для тіла після душу або ванни.

2. Заспокійливе масло для масажу: Додайте декілька крапель ефірного масла лаванди до мацерату, також можна додати трохи ромашкового ефірного масла. Отриману суміш використовуйте для розслаблюючого масажу, що допоможе зняти стрес і напруження.

3. Очищуючий засіб для шкіри: Змішайте мацерат з касторовою олією та додайте кілька крапель ефірного масла чайного дерева або лимона. Отриману суміш можна використовувати для очищення обличчя або проблемних ділянок шкіри.

4. Засіб для заспокоєння шкіри після засмаги: Додайте декілька крапель ефірного масла лаванди та алое вера гелю до мацерату. Отриману суміш можна наносити на засмаглу шкіру для зволоження та заспокоєння.

5. Засіб для зміцнення волосся: Додайте декілька крапель ефірного масла розмарину або лаванди до мацерату і використовуйте цю суміш для масажу шкіри голови або нанесіть на волосся перед шампунюванням.
6. Для виготовлення крему, мазі, у миловарінні, також можна деякі мацерати використовувати у чистому вигляді чи розведені іншою олією.

Це лише кілька ідей, як використовувати мацерати в домашньому догляді за шкірою та волоссям. Ви можете експериментувати з різними мацератами, оліями та ефірними маслами, щоб знайти ті, які найкраще підходять для ваших потреб і типу шкіри.